На Главную страницу

В′ячеслав Федорук, головний лікар Центру слухової реабілітації "Аврора"       >>
тел. (044) 236 95 94, факс (044) 236 95 81    

Значення ранньої діагностики в слуховій допомозі і навчанні дітей з порушенням слуху  

Нормальна функція органу слуху має вирішальне значення для загального розвитку людини. Це визначається тим, що слуховий аналізатор є одним із основних каналів, по якому людина одержує інформацію про навколишній світ. Нажаль, останнім часом збільшилась кількість дітей, що мають вроджені вади слуху.

Всі батьки бажають, щоб їх діти виросли здоровими, розумними, освіченими. Зниження слуху може ускладнити шлях дитини до хорошої освіти та професії, однак це не означає, що така дитина не може досягти тих же самих результатів, що й діти з нормальним слухом. Діти починають вчитися з перших хвилин життя, шукають звязки з оточуючим світом за допомогою зору, слуху, мязів. Так закладено природою. На основі запрограмованих ще до народження вмінь кричати, сміятися, плакати, гулити, лопотіти досить швидко, за кілька років, має сформуватись усне мовлення.


Але якщо малюк не чує власного мовлення та мовлення інших людей, то до 1,5 років життя голосові реакції затухають, гуління і лепіт, з яких мало вирости усне мовлення зникають, не відчуваючи корекції з боку мозку. Нестачу слухових відчуттів організм компенсує зоровими, мязовими, тактильними аналізаторами. Вони теж потребують уваги та розвитку. Навіть при незначних залишках слуху можна навчити дитину правильно вимовляти слова в цьому допомагають мозку мязові відчуття від органів мовлення і свідоме керування ними.

Як свідчать наукові дослідження, більшість нечуючих мають вроджені вади слуху. Але в Україні у віці до трьох-чотирьох років виявляється тільки частина таких дітей. Часто батьки помічають у малюка якесь відхилення у реакціях, поведінці, однак відносять їх на рахунок особливого характеру дитини, сподіваються, що вона переросте цю своєрідність і далі буде розвиватись нормально. Реально такий перебіг практично неможливий проблема зниження слуху веде до затримки мовного та інтелектуального розвитку, навичок спілкування, подолати які у шкільному віці надзвичайно важко. Наш мозок, починаючи від народження, весь час навчається, реагує на подразники оточуючого світу, засвоює мовні, зорові, слухові та інші сенсорні образи, потім користується ними для дій в оточуючому світі.

В звязку з цим важливого значення набуває раннє виявлення порушень слуху за допомогою сучасних діагностичних методів та правильна оцінка потенційних можливостей слухової системи таких дітей. Діагностика повинна виконуватися лікарем-отоларингологом-аудіологом, оскільки від діагнозу і правильної оцінки стану слухової функції залежить успіх всіх наступних заходів щодо реабілітації вад слуху, а потім і успішного процесу навчання.

Всі методики раннього дослідження слуху у дітей можна умовно поділити на групи:

1.      Методики, основані на реєстрації різноманітних проявів безумовного орієнтовного рефлексу на звук;

2.      Умовнорефлекторні методики;

3.      Методики, які базуються на реєстрації електричних сигналів, які виникають як відгук на певне подразнення у різних відділах слухової системи;

4.      Реєстрація отоакустичної емісії.

Основна мета дослідження слуху це встановлення мінімальної інтенсивності звуку, яка сприймається дитиною. Тому для проведення досліджень потрібно застосовувати найбільш чутливі методики.

Методики безумовного орієнтовного рефлексу на звук є малочутливими. Для того, щоб одержати виразну відповідь дитини, потрібна інтенсивність звуку, яка на 6070 дБ перевищує пороги слуху в нормі. Але, незважаючи на низьку чутливість методики, вона може застосовуватись у випадках, коли необхідно одержати тільки відповідь: Чує не чує?

Умовно-рефлекторні методики є більш чутливими. Можна зареєструвати відхилення порогів сприймання звуку від норми в середньому всього на 20-30 дБ. Тому ці методики дають більш достовірну інформацію про стан слуху дитини.

Методики реєстрації електричних імпульсів, що виникають в слуховій системі при дослідженні слуху, дають можливість зареєструвати відповідь при інтенсивності сигналу, що наближується до порогової. Тому великою перевагою цієї методики є можливість застосування її для дослідження слуху у дітей будь-якого віку.

Надзвичайно важливим обєктивним методом є метод реєстрації отоакустичної емісії. Цей метод базується на тому, що волоскові клітини внутрішнього вуха генерують звук у відповідь на звукове подразнення. За допомогою спеціальної компютеризованої апаратури цей сигнал-відповідь реєструється і відповідним чином обробляється. Цей метод дуже чутливий, а його проведення займає приблизно 35 хвилин, тому він може застосовуватись для скринінгових досліджень слуху.

Дослідження слуху необхідно виконувати декілька разів. При порівнянні аудіограм однієї дитини, зроблених декілька разів, виявляється, що слухові пороги при повторних дослідженнях були меншими, ніж при першому обстеженні. Це пояснюється тим, що виникає установча реакція прислуховування, яка забезпечує більш чутливе слухове сприйняття. Тому для точного визначення порогів слуху необхідно дати дитині можливість постійно чути звуки.


Перевірка слуху скрінінговим методом

Про це свідчать аудіометричні спостереження двох груп дітей віком від 12 до 14 років. Одна група була контрольною, а діти другої групи проходили систематичне слухове тренування за допомогою звукопідсилюючої апаратури. Було встановлено, що в результаті трирічного слухового тренування у всіх дітей не тільки значно покращилась розбірливість мовлення, але й змінилися в сторону покращення пороги тональних аудіограм. Таким чином, при накопиченні слухового досвіду мобілізуються механізми резервних можливостей залишкового слуху дитини. Тому для успішної реабілітації глухих дітей необхідно забезпечити постійне сприйняття ними оточуючих звуків за допомогою сучасних слухових апаратів або персональних слухових систем.


У західних країнах вже існують державні програми ранньої діагностики та реабілітації дітей з вадами слуху. Як правило, ці дослідження виконуюбть у родильному будинку за допомогою обєктивних методик. Основною метою цих програм є забезпечення можливості нечуючим малюкам пізнавати оточуючий світ та спілкуватися з ним за тими ж законами вікового розвитку, що і діти з нормальним слухом (див. малюнок).

Вважається, рання діагностика та реабілітація повинні починатися до 6-ти місячного віку дитини. В Україні ініціатором впровадження у життя ранньої діагностики та реабілітації дітей з вадами слуху виступає Центр слухової реабілітації Аврора (м. Київ). Саме тут вперше зявилося сучасне обладнання для обєктивного дослідження стану слухової функції від фірми Інтеракустікс (Данія) та Мімоза Акустікс (США). На сьогодні у Центрі вже накопичено достатній досвід стосовно клінічних методів дослідження стану слуху немовлят. Для обстеження на цьому обладнанні батьки привозять маленьких дітей з різних куточків нашої країни. У листопаді 2001 року Центр реабілітації Аврора виступив організатором першої в Україні конференції Деякі аспекти зниження впливу втрати слуху на якість життя людини: - рання діагностика та втручання, у якій брали участь отолярингологи та сурдопедагоги України, аудіологи з Канади.

Фахівці Центру можуть також поділитися своїм досвідом абілітаційної роботи з дітьми, яка проводиться у слухомовному відділі. Сурдопедагоги зуміли створити свої неповторні методики, з урахуванням найкращих досягнень сурдології України, країн СНД, далекого зарубіжжя.


В Україні проблема раннього виявлення втрати слуху стає все більш актуальною і потребує якомога скорішого вирішення. Для початку необхідно затвердити методики слухового скринінгу та дослідження слухових порушень у дітей різних вікових груп, перелік необхідного для цього обладнання, впровадити програми реабілітації.

 

 За більш детальною інформацією звертайтеся за адресою:

03057 м. Київ, вул. Академіка Янгеля, 16/2,

тел. (044) 236 95 94, факс (044) 236 95 81  

E-mail: aurora@aurora.ua

 
Ліцензія Міністерства охорони здоровя України АА й 625254 від 5 серпня 2003 р.

 


Обсудить на форуме   >>

 Читайте також на цю тему:
"Чи добре ви чуєте, друзi " >>